неділю, 24 квітня 2016 р.

                                            Чорнобилю-30 років. Ми памятаєм... 




Живі і мертві... всі відважні 
Вітчизни-матері сини. 
Людське життя, мов цвіт черешні, 
Осипалось... не з їх вини! 
Нам горе люте миром перебути, 
Нам поховати зло в бетон і бронь. 
І не забути, доки світ і люди, 
Синів землі, що відвели вогонь. 
                                                      20 фактів про Чорнобиль
                                            





                                                  Припять: до і після

«Воно, мабуть, ночами оживає
містечко наше — в світу на виду…
Там наші сни, мов хмари ті, бредуть
і місяцевим сяйвом вікна мають…»
Цей край жив як і сотні подібних: весною потопав в вишневому та яблуневому цвіті квітучих садів, влітку тут любили відпочивати звідусіль: збирали гриби, ловили рибу, дихали свіжим повітрям. Здавалося красу цього куточка Українського Полісся ніщо не затьмарить.


Та засурмив третій Ангел, і впала з неба велика зоря, що палала, мовби світильник, і рухнула на третину рік та на джерела води. Ймення цій зорі “Полин”, і третина води стала, як полин, і багато людей померло від води, тому що вона стала гіркою.»
Ці слова ми знаходимо в книзі одкровення Івана Богослова. Та чи здогадувались жителі Чоронобильської зони до 1986 року, що ці пророчі слова написані саме про їх рідний дім, в якому пропливали буденні радості і ніщо не віщувало біди.


Прип'ять, українське Полісся... Місця чудові. До того страшного дня вони були місцем відпочинку тисячі людей.
2.69 населених пунктів Київської та 7 – Житомирської області не знали, , що будівництво атомної станції розпочате 1970 році принесе біль та розруху в їхні оселі.
В історії та легендах написано багато про долю велетнів. Так будівництво Вавилонської вежі призвело до непорозумінь між людьми, Троянський кінь приніс розруху і смерть у Трою. Найбільший лайнер «Титанік», зустрівшись із айсбергом затонув у першому плаванні, забравши понад півтора тисячі людських життів.
Таких випадків в історії безліч, однак, не дивлячись на історію створених гігантів у 1965 році Київськие відділення проектного інституту «Теплоелектропроект»  обстежує 16 пунктів у Київській, Вінницькій і Житомирській областях для будівництва найбільшої у Європі атомної електростанції.
Свою назву АЕС одержала від районного центру, міста Чорнобиль, розташованого за 15 км від електростанції.
Чорнобиль – населений пункт півночі Київського Полісся, який став містом у 1941 році, а перша згадка про нього датується 1193 роком. Назва міста походила від слів «чорний та білий»,як прикордонне місто на кордоні Чорної та Білої Русі. Його чорний біль світ відчув лише наприкінці ХХ ст...
Саме у Чорнобилі народились Володимир Антонович — український історик, археолог, етнограф, археограф., Степан Фещенко — український математик-механік, доктор фізико-математичних наук , професор, Олександр Ярмола — вокаліст гурту «Гайдамаки» та ін..

Мій Чорнобиль! Зелений пагорбе! У якому ти жив сторіччі? Запеклись перестиглі ягоди, Наче кров на твоєму обличчі. 


Перша частина ЧАЕС була побудована в 19701977, друга частина – до кінця 1983. 
1.Майданчик для будівництва був обраний за 4 км від села Копачі Чорнобильського району, на правому березі річки Прип'ять за 15 км від міста Чорнобиль поблизу станції Янів залізничної лінії Чернігів-Овруч. За підсумками обстеження землі, на яких вона розташовувалася, були визнані малопродуктивними. Встановлено було також відповідність вимогам водозабезпечення, транспорту і санітарно-захисної зони.
Одночасно із будівництвом електростанції за 9 км від неї почалось будівництво міста Припять, якому судилось служити людям лише16 років.
При́п'ять — місто обласного значення в Київській області. Засноване 4 лютого 1970 року на березі річки Прип'ять, поблизу залізничної станції Семиходи.
Чисельність населення за станом на листопад 1985 року — 47 500 осіб, більш ніж 25 різних національностей. 


У місті діяло 15 дошкільних закладів, 5 середніх загальноосвітніх шкіл, 1 СПТУ, 10 спортивних залів, 3 басейни, 10 стрілецьких тирів, 2 стадіони, палац культури, кінотеатр, школа мистецтв для гурткової праці.


Життя в місті для більшості прип'ятчан, тим чи іншим чином, було тісно пов'язане з місцевим Палацом Культури. Для когось він був місцем роботи, хтось пам'ятає дискотеки, новорічні святкові дійства, інші згадають улюблені фільми, концерти, спектаклі чи засідання клубу веселих зустрічей… А ще сюди часом приїжджав цирк. Палац теж пам'ятає… Пам'ятає творчі вечора , експозиції клубу «Червона гвоздика», пам'ятає бешкетників, що намагаються відколупати мозаїку з під сходів… Він здобув неймовірну популярність після втечі своїх творців, ставши, поруч із Прометеєм — символом загиблого Міста. Та чи загиблого?.. Кадри кінохронік і знімки з Ним облетіли увесь світ. Він бачив і президентів, і конгресменів, поетів і акторів… Бачив і мародерів, що розорили бібліотеку, повибивали вікна і обідрали мармур з його стін… Кого тільки не бачив Він під своїм дахом… Він пам'ятає всіх, не поділяючи на До та Після… Він пам'ятає все… І завжди, коли на його розкришений поріг ступає нога людини, Він ледь відчутно здригається, і — прокидається…
«Воно, мабуть, ночами оживає
містечко наше — в світу на виду…
Там наші сни, мов хмари ті, бредуть
і місяцевим сяйвом вікна мають…»


Роки пливуть, але гіркота Чорнобиля не вщухає. Приблизно 200 тис. евакуйованих додому так і не повернулись. І хто зна, чи цей мальовничий куточок ще раз відчує людський гомін та сміх і порине у буремний світ життя.
Низка подій, що послідували після вибуху 4-го реактора Чорнобильської АЕС, змінила хід розвитку земної цивілізації, перекроїла карту планети і життя мільярдів людей, перевернула їх уявлення про світ. Все це відчувається в загадковiй і дивовижнiй Чорнобильськiй зоні - покинутiй людьми, але багатiй своєю історією, технічними пам'ятниками і буйною, незвичайною природою.
Живі і мертві... всі відважні 
Вітчизни-матері сини. 
Людське життя, мов цвіт черешні, 
Осипалось... не з їх вини! 
Нам горе люте миром перебути, 
Нам поховати зло в бетон і бронь. 
І не забути, доки світ і люди, 
Синів землі, що відвели вогонь. 
Час лікує, проте час і руйнує. Чи зможе Чорнобиль повернути своїм дітям усе те, що вони втратили. Будинки у руїнах, вітер свище у порожніх вікнах і час від часу поскрипує дверима та віконними рамами. Здається, цей світ відданий назад природі, яка знову відвойовує у людей свої законні території. Сьогодні це не важливо. Якщо природа здатна відновити чистоту повітря і води, то люди з вдячністю схилять перед нею голови.
Не стало села. Є хати і хліви, 
І сива, пекуча сльоза на щоці, 
І розпач, що гостро торкнувся грудей, — 
Село ще стоїть, та не має людей. 
Болючу дорогу обрали вони, 
Ростуть на городах густі бур'яни. 
Та пустка і тиша безлюдним крилом 
Зриває останню політку житла... 
На карті Вкраїни не стало села. 


Сьогодні переселенці із Чорнобиля розпорошені не лише на території всієї України. А у 1986 році у Київській області для працівників Чорнобильської атомної електростанції почалось будівництва найновішого міста Славутич.
Чорнобильська катастрофа розцінюється як найбільша за всю історію ядерної енергетики як за кількістю потерпілих від її наслідків, так і за економічним збитком. Вона сталася на території СРСР, але з розпадом Союзу головний біль від проблемного об'єкта дістався Україні.
На відміну від бомбардувань Хіросіми і Нагасакі, аварія на ЧАЕС нагадувала вибух могутньої «брудної бомби» - основним вражаючим фактором стало радіоактивне зараження. Хмара «радіації» - дотепер страшне для українця слово - пройшла над європейською частиною СРСР, Східною Європою і Скандинавією. Приблизно 60% радіоактивних опадів випали на території Білорусі Ось тільки про загрозу нових викидів з «Укриття», який будували в надзвичайній ситуації похапцем, згадують зрідка - до річниць і міжнародних засідань.
19 квітня 2011 року в Києві відбулася Донорська конференція зі збору коштів на будівництво нового об'єкта «Укриття» на ЧАЕС. Країни-учасниці конференції зобов'язалися надати Україні 550 млн євро на чорнобильські проекти.
У квітні 2012 року над об'єктом «Укриття» на Чорнобильській АЕС розпочали технологічний цикл будівництва арки нового безпечного саркофага. У грудні 2012 року ЄБРР заявив про надання Україні додаткового гранту в сумі 190 млн євро для завершення проектів будівництва нового безпечного саркофага об'єкта «Укриття» і сховища відпрацьованого ядерного палива на майданчику Чорнобильської АЕС. Цей внесок став останнім у процесі збору необхідних 740 млн євро.
До складу асамблеї донорів Чорнобильського фонду «Укриття» входять 28 країн під управлінням Європейського банку реконструкції та розвитку.
 Від того страшного дня минуло 30 років. Чорнобиль змінився. У зону відчуження повернулись поодинокі старожили. На сьогоднішній день тут проводять короткотривалі екскурсії, у яких розкриваються таємниці Чорнобиля - події та зони, де можна побачити і зрозуміти нев«Воно, мабуть, ночами оживає
містечко наше — в світу на виду…
Там наші сни, мов хмари ті, бредуть
і місяцевим сяйвом вікна мають…»идиму і підступну радіацію, і, більш того, навчитися її перемагати.
Хай стане мир міцніший устократ, 
Хай над землею чисте небо буде. 
Чорнобиль — попередження небат, 
Його уроків людство не забуде. 


Проминуть роки, століття. Та не лише жовто-блакитний стяг із чорною стрічкою щороку 26 квітня буде нагадувати про біль, принесений нашому народу Чорнобилем та про тих героїв, які поклали на вівтар власне життя заради нашого майбутнього.
  





Немає коментарів:

Дописати коментар